Українські ліси на межі тотального зникнення

В Україні хочуть скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка.

Як наслідок, під загрозою опиняться меблева й деревообробна галузі, які дають 200 тис. робочих місць, українські Карпати “облисіють”, а економіка втратить за різними оцінками десятки мільярдів доларів. Законопроєкт про “втрату лісу” розробили “Слуги народу”, ідею підтримали в Кабміні.

“Слуги народу” готуються скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка з України, відповідний документ під номером 4197-д вже підтримав профільний комітет Ради. Головна причина – вимоги з боку ЄС. Нібито заборона порушує чинну угоду про Асоціацію з Євросоюзом, хоча насправді це далеко не так.

І ось чому. Європейська комісія ще з моменту введення мораторію на експорт лісу (а це 2005-й) була незадоволена ініціативою України. У 2015-му нардепи продовжили заборону, але прописали її так, що головна її причина – захист не екології та природних ресурсів, а економіки. І ось це формулювання Арбітраж після позову Єврокомісії визнав неправомірним.

Але саме право України захищати свої природні ресурси ніхто не спростував. “Арбітраж визнав право України вводити заборону на експорт лісу. Це головне. Закон від 2015 року треба переписати в консультації з міжнародними партнерами. Зараз у ньому зроблено великий акцент на захисті вітчизняного виробника, тому його і визнали таким, що не відповідає Угоді про Асоціацію”, – пояснили в Кабміні ще в грудні минулого року.

Але замість того, щоб переписати мораторій, “Слуги народу” з якоїсь причини вирішили зовсім зняти заборону на догоду європейським партнерам і окремим бізнесменам.До чого призведе скасування мораторію?

• під загрозою може опинитися деревообробна й меблева галузі (можуть зіткнуться з дефіцитом деревини), а це 200 тис. робочих місць;

• прискорення вирубки лісів може погіршити екологічну ситуацію;
• Україна ризикує втратити свій шанс налагодити сучасне виробництво й замість того, щоб продавати за кордон уже готові меблі (а це зовсім інші виручки, більше робочих місць, технології та дизайн), постачати сировину для виробників в інших країнах.

Держави ЄС як ніхто зацікавлені, щоб Україна продовжувала експортувати свій ліс без будь-яких мораторіїв. Великі заводи, меблеве виробництво відкривають у Польщі, Німеччині й навіть Румунії, а ось сировину для виготовлення цих меблів можуть везти з українських лісів. А потім цей же матеріал повертають в Україну, але вже у вигляді готових меблів і за ціною в десятки разів вищою, ніж сировина.

Якби Україна не відправляла ліс-кругляк за кордон, а сама його переробляла, створювала готову продукцію, це б дало можливість вийти зі статусу сировинної держави й перейти до розряду розвинених країн-виробників.

“Це неправильний крок, який робить уряд і Рада. Цього не можна робити, я голосуватиму проти. Давайте не будемо замовчувати головну тему – скасуванням мораторію на ліс-кругляк ми фактично себе ставимо сировинною економікою. Я б хотів, щоб ми не замовчували цю тему. Так, ви сьогодні відкидаєте мораторій на експорт лісу-кругляка. Ось такий у нас економічний курс”, – заявив нардеп Олександр Колтунович.

Мораторій можна зберегти, це визнали і в Арбітражі

“Ліс наш, і це доведено судом… За ставленням прем’єрів до експорту лісу можна сказати, чиї інтереси вони відстоювали: міжнародних компаній чи держави”, – розповів один із авторів обмеження екснардеп Микола Томенко.

Якщо в Україні повністю зняти мораторій на експорт лісу, деревини може не вистачити для українських виробників, а ліс рубатимуть із новими темпами. За різними оцінками, дерев при активній вирубці може вистачити на 10-30 років. Далі – країна фактично залишиться без своїх “легень”.

І якщо згадати, про які суми йдеться, стане зрозуміло, навіщо йдуть на таке “нововведення”. Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації аудиту країни заявив, що тільки на лісах, розвитку власної деревообробної промисловості України може заробити близько 40 млрд доларів. При цьому зовнішні кредити, взяті за всі роки незалежності, складають близько 42 млрд доларів.

Якщо не забороняти експорт сировини та не сприяти розвитку власного виробництва з доданою вартістю, Україна ризикує залишитися сировинним додатком розвинених країн, який завжди потребуватиме дешевих кредитів від ЄС, МВФ і США.

І з огляду на те, яке рішення ухвалять “Слуги народу” в питанні експорту лісу, можна говорити про загальну політику влади. Або Україна розвиває власне виробництво і вчиться жити без зовнішніх дотацій, або ж ми продовжуємо виконувати рекомендації кредиторів, навіть якщо вони завдають більше шкоди, ніж користі.