The Guardian: коронавірус може зламати хребет Євросоюзу

Євросоюз пережив боргові шторми єврозони, міграційну кризу і Brexit. Але коронавірус може стати ще більш нищівним. Колишній голова Єврокомісії Жак Делор, який допомагав збудувати ЄС в сучасному вигляді, зробив рідкісний крок втручання і в минулі вихідні застеріг, що брак солідарності "становить смертельну загрозу для Євросоюзу".

Колишній голова уряду Італії Енріко Летта теж заявив, що організація постала перед "смертельним ризиком" через глобальну пандемію.

"Ми зіштовхнулися з кризою, яка відрізняється від всіх попередніх", - сказав він The Guardian, пояснивши, що це частково обумовлено непередбачуваним перебігом пандемії, а частково тим, що "європеїзм" був ослаблений іншими кризами за минуле десятиліття.

"Комунітарний дух Європи сьогодні слабший, ніж 10 років тому", - сказав Летта, додавши, що найбільша загроза для ЄС - це "вірус Трампа". Якщо всі перейдуть до стратегії в дусі "Італія перш за все", "Бельгія перш за все" чи "Німеччина перш за все", це призведе до того, що "ми всі потонемо разом".

"Це точно визначальний момент для європейського проекту", - сказала колишній радник голови ЄС з питань зовнішньої політики Наталі Точчі.

"Якщо все пройде погано, є реальний ризик, що союзу настане кінець. Націоналістичний популізм посилюється", - додала вона.

Точчі вказала, однак, на те, що в Італії правий радикальний лідер Маттео Сальвіні втратив популярність. В цей час професор юридичної справи Джузеппе Конте, який став прем'єр-міністром, користується більшою підтримкою.

"З певної точки зору, суспільство насправді хоче раціонального, поміркованого, заспокійливого, але твердого лідера", - додала вона.

The Guardian пише, що Європа відходить від початкової реакції в дусі "свої в першу чергу", коли країни накладали заборони на експорт важливих медичних засобів, повертали жорсткі кордони і лишали інших європейських громадян на узбіччі. Німеччина, Австрія і Люксембург тепер відкрили свої лікарні для пацієнтів з країн, які найбільше постраждали від коронавірусу. Франція і Німеччина передали Італії більше медичних масок, ніж Китай, на чому наголошують керівники ЄС. В союзі почали поширювати дані цієї статистики в соціальних мережах через тривогу, що об'єднання програє "в глобальній війні наративів" про "політику щедрості". На початковій стадії кризи Росія й Китай демонстративно відправляли допомогу Італії в той час, коли її найближчі сусіди не відгукнулися на заклик Риму про допомогу.

Хоч європейські лідери дійшли згоди щодо реакції на кризу в охороні здоров'я, пообіцявши оновити систему управління кризами в ЄС, профінансувавши розробку вакцини і спільні закупки медичного обладнання, країни лишаються розділеними в питанні, як допомогти економікам пережити шторм. Коронавірус розкрив старі рани кризи в єврозоні, повернувши стереотипи про "марнотратних" південних європейців і "жорстких" мешканців півночі.

"Кожна криза скорочує довіру між країнами-учасницями і в межах всієї системи. Це велика проблема", - сказала колишній радник комісара ЄС з питань розширення Хізер Грабб.

Європа досі поділена на два табори в питанні, як розібратися з економічними наслідками COVID-19. Франція, Італія, Іспанія й щонайменше десяток інших країн хочуть укласти конвенцію про випуск спільного боргу єврозони, так звані "корона-бонди". Німеччина, Австрія і Нідерланди проти цієї ідеї. На саміті минулого тижня європейські лідери не змогли домовитися, передавши проблему міністрам фінансів, яким довірили пошук способу вийти з глухого кута до наступного тижня.

Тим часом, криза коронавірусу загрожує тим, що відвертає увагу ЄС від ерозії демократичних стандартів в Угорщині. Новий закон про надзвичайну ситуацію став кульмінацією десятилітнього проекту Віктора Орбана зі створення централізованої влади. Це робить Угорщину першою країною ЄС, яку Freedom House визнає "частково вільною".

"Орбан буде вправний у виборі політичного моменту. Він часто робив таке в минулому, коли політики в інших країнах відволікалися на щось інше. Він запроваджує нові заходи й чекає, коли шум стихне", - пояснює Грабб, яка тепер очолює Open Society European Policy Institute.

Професор права в ЄС Люк ван Мідделар, який працював на президента Європейської ради в часи кризи в єврозоні, переконаний, що ЄС може вигадати спосіб позбутися нинішніх розколів.

"ЄС від початку погано підготовлений до вирішення будь-яких криз чи непередбачуваних ситуацій. Однак, кожного разу під тиском подій він вигадував рішення", - каже експерт.

Він нагадує, що в часи кризи в єврозоні знадобилося "два роки драми і передсмертних станів", щоб зрештою утворити європейський банківський союз.

"Цього разу в нас немає так багато часу. І саме це і тривожить", - сказав Мідделар.

Наталі Точчі, яка обіймає посаду директор Інституту закордонних справ Італії, вважає, що ЄС може врятувати ситуацію, якщо виведе суперечку щодо "корона-бондів" у більш "холоднокровне, технічне" русло.

"Хто насправді буде випускати ці бонди? На що підуть ці бонди? Якщо хтось зможе дати точні технічні відповіді на ці питання, тоді з'явиться можливість розтопити кригу, яка робила ці дебати такими поляризованими", - вважає експерт.

Реакція європейських лідерів сформує громадську думку. Коли італійці відчули, що Європа покинула їх напризволяще на початку пандемії, впевненість у європейському проекті скоротилася. Опитування, проведене 12-13 березня, показало, що 88% італійців вважали, що Європа не підтримує їхню країну. А 67% відповіли, що членство в ЄС шкідливе. Це знаковий результат для країни, яка була співзасновницею Євросоюзу.